Що робити, якщо ваш рідний потрапив у полон?

Зустріч з полону українських військовослужбовців

Полон близької людини — одне з найтяжчих випробувань для сім’ї. У такій ситуації важливо не піддаватися паніці, а діяти за чітким алгоритмом. Пошук і звільнення полонених в Україні здійснюють виключно уповноважені державні органи. Завдання рідних — зібрати максимум інформації, своєчасно повідомити компетентні структури та за потреби залучити фахових юристів, які мають досвід в подібних справах.

Адвокатське об’єднання «Юридична компанія “PRO.ЗАХИСТ”» надає правовий супровід сім’ям військових і цивільних, які опинилися в полоні: допомагає правильно оформити заяви, комунікувати з органами влади, захищати майнові права родини та роз’яснює можливості соціальних гарантій, представляє інтереси як потерпілої сторони в органах досудового розслідування і т.д.

Яку інформацію потрібно зібрати?

Перед зверненням до державних органів варто максимально деталізувати обставини зникнення або полону:

  • номер і назва військової частини / підрозділу, посада, звання, особистий номер, номер військового квитка чи жетона;
  • дата, орієнтовний час і місце останнього контакту чи зникнення;
  • особливі прикмети (татуювання, шрами, родимки), номерні речі, які були при собі;
  • контактні дані побратимів, свідків, інших осіб, яким щось відомо про обставини події;
  • фото‑, відео‑, аудіоматеріали, скриншоти листувань, записи з камер спостереження або ворожих ресурсів.

Корисно від початку вести «щоденник» подій: фіксувати дати, з ким спілкувалися, які заяви подавали, який зміст відповідей. Це допоможе уникнути втрати важливих деталей.

Які ключові державні органи та гарячі лінії?

В першу чергу звернення родичів мають бути

  1. Національне інформаційне бюро (НІБ) – збирає й узагальнює дані про полонених та зниклих безвісти, передає їх правоохоронним органам і міжнародним структурам. Повідомити про полон можна телефоном, через онлайн‑форму або месенджери на офіційному сайті НІБ.
  2. Об’єднаний центр з пошуку та звільнення полонених при Службі безпеки України – координує пошук і звільнення військовополонених та незаконно позбавлених волі осіб.
  3. Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими – надає юридичні, процедурні та психологічні консультації, а також соціальний супровід.
  4. Національна поліція України – реєструє заяву про зникнення чи захоплення в полон та відкриває кримінальне провадження. У заяві необхідно докладно викласти всі наявні дані.
  5. Спеціалізована військова прокуратура – приймає заяви щодо воєнних злочинів, викрадення військовослужбовців або інших обставин, пов’язаних з агресією проти України.
  6. Червоний Хрест, Омбудсмени і т.д.

Пропозиції «вирішити питання» за гроші з боку приватних осіб становлять високий ризик шахрайства на це йти не варто.

Як правильно зафіксувати факт зникнення або полону?

  1. Подання заяви до Національної поліції:
    Поліція реєструє заяву про зникнення чи захоплення в полон та відкриває кримінальне провадження. У заяві слід викласти всі відомі обставини, анкетні дані, військову частину, посаду, звання, особливі прикмети, контакти свідків. Варто наполягати на отриманні витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, щоб мати контактні дані слідчого.​
  2. Звернення до військової частини та прокуратури:
    До командування в/ч подається заява про розшук військовослужбовця та переоформлення грошового забезпечення сім’ї відповідно до постанови КМУ №884. Окремо можна звернутися до спеціалізованої військової прокуратури із заявою про воєнний злочин чи незаконне позбавлення волі.​
  3. Повідомлення Національного інформаційного бюро та профільних центрів СБУ:
    Родичі інформують НІБ за гарячою лінією, через месенджери або електронну форму на сайті, а також Об’єднаний центр з пошуку та звільнення полонених при СБУ і Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими. Саме ці структури акумулюють дані, комунікують з міжнародними організаціями та беруть участь у перемовинах щодо обміну.​

Чого робити не варто?

Поширення в соцмережах фотографій та детальних даних про полоненого у формі, без узгодження з компетентними органами, може зашкодити його безпеці та ускладнити переговори щодо звільнення. Так само небезпечно довіряти «посередникам», які за гроші обіцяють організувати обмін — це типовий інструмент шахрайства.​

Психологічна та правова підтримка

Рідні полонених мають право на безоплатну правову допомогу: консультації, підготовку заяв, представництво в органах влади та судах через систему БПД. Діють гарячі лінії МВС, НІБ, Координаційного штабу, Червоного Хреста та служб психосоціальної підтримки, де можна отримати інформаційні роз’яснення та психологічну допомогу.​

Адвокатське об’єднання «Юридична компанія “PRO.ЗАХИСТ”» допомагає сім’ям полонених та зниклих безвісти: готує процесуальні документи, супроводжує звернення до державних органів, консультує щодо грошових виплат та захисту прав рідних, звертається до суду з метою визнання факту загибелі та виплати ОГД у розмірі 15 млн. грн.

АО «ЮК «PRO.ЗАХИСТ» спеціалізується на військовому праві, має глибинну експертизу та ряд позитивно вирішених кейсів.

Заповніть форму